
Сторінка психолога

Курик Олеся Іванівна
практичний психолог
КЛЯТВА ПСИХОЛОГА:
Ступаючи на шлях практичної психології, я присягаюся, що всі мої знання і здібності вкладу в свою непросту роботу. У моїх руках душа значить, і доля того, хто звернувся до мене за допомогою.
Все, що я умію і знаю, все, чим природа і люди обдарували мене як особистість, —
для тих, хто йде до мене.
Я не допущу, щоб те, що я дізналася про людину, обернулося проти неї.
Оволодіваючи професією психолога, гаряче бажаю тільки одного — бути для людей тим,
кому можна довіритися.
І я не зганьблю свою професію некомпетентністю, некваліфікованістю, непорядністю, байдужістю.
І хай успіх супроводить мені в моєму щирому прагненні спонукати і розвинути добро в дитині,
допомогти їй в скрутні хвилини її поступового дорослішання, прийняти, цінувати і берегти загадку її неповторної індивідуальності.
Основні напрями роботи практичного психолога:
1. Психодіагностика:
- діагностика готовності дітей 1-го, 5-го класів до умов навчання. Виявлення дітей групи ризику серед учнів школи;
- діагностика професійної спрямованості учнів – випускників.
2. Психологічне консультування - ( індивідуальні та групові консультації з учнями, батьками та вчителями).
3. Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота:
- групова та індивідуальна робота з дітьми групи ризику, робота з учнями 1-го, 5-го класів по підвищенню рівня готовності до нових умов навчання;
- тренінгові заняття з питань формування професійної спрямованості та становлення особистості випускників.
4. Профілактична робота - попередження випадків девіантної поведінки (порушення харчування, паління, вживання алкогольних напоїв, ігроманії, тощо), збереження психічного здоров’я дітей, педагогів, батьків.
5. Просвітницька робота - бесіди з учнями з приводу здорового способу життя, насильства у сім’ї, торгівлю людьми.
Практичний психолог школи:
· здійснює первинне обстеження майбутніх першокласників під час комплектування 1-х класів;
· визначає психологічну готовність дітей до навчання в зхакладі (діагностична та корекційна робота з дітьми,
що виявились не готові до школи);
· вивчення рівня адаптації першокласників та п’ятикласників до шкільного життя;
· профорієнтаційна робота;
· виявлення та попередження випадків жорстокості, насильства;
· виявлення та попередження девіантної та деліквентної поведінки учнів;
· профілактика суїцидальної поведінки;
· попередження торгівлі людьми.

ХТО ВОНИ – ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ?
Діти – це сонце, що дарує багато тепла та світла. Кожну дорослу людину своєю любов’ю вони осявають
і зігрівають по – своєму: в тій мірі, в якій одержують від неї самі. Будучи краплинками чистої, живої, джерельної води, вони стають такими ж дивовижними і неповторними, коли їх берегти, цінувати й любити, - тоді вони перетворюються в повноводну річку, глибоке море, бездонний океан почуттів, емоцій та вражень…
Вони обирають свій шлях у житті, коли підростають. Обирають вони й своє особливе місце серед людей,
адже кожна дитина по – своєму унікальна. Кожна юна особистість має своє обличчя, своє волосся, свої очі, руки та ноги, свій голос, свою посмішку і, звичайно ж, свій розвиток…
Та помилкову думку мають, коли вважають менш розвиненими тих дітей, розвиток яких ускладнено дефектами. Адже це не правильно. Просто такі діти інакше розвинені, тобто не так, як їх однолітки.
Це діти – інваліди, особливі діти.
Діти з ООП також хочуть жити, усміхатися і бачити у відповідь посмішку; хочуть, щоб до них зверталися, розмовляли і вислуховували; хочуть розвиватися, вчитися, робити щось нове; хочуть радіти життю: мамі, сонечку, пташці, снігу; хочуть розділяти радість життя з іншими.


Діти з ООП вміють бути вдячними за спілкування, товаришування, дружбу. Вони радіють деревцеві, небові, дощу, весні, любові; сподіваються і вірять у своє майбутнє. Незважаючи на свій стан, ці маленькі сердечка випромінюють радість життю, мають почуття власної гідності і вірять в себе.

Запровадження інноваційних технологій в освіті набуває стрімкого поширення. Арт-терапія - один з методів психолого-педагогічного супроводу та підтримки дітей, які мають особливі освітні потреби.
В освітньому процесі закладу з інклюзивним навчанням арт-терапія займає належне місце. Адже впровадження нестандартних, творчих, немедичних засобів впливу на активізацію внутрішніх ресурсів організму дитини, створює більше шансів для її розвитку.
Арт-терапія є методом психотерапії, що використовує різні види мистецтва з метою корекції порушень у дітей з особливими освітніми потребами.
Арт-терапія сприяє розвитку особистісних можливостей дитини, її інтересів і потреб, поєднує діагностику й розвиток, гармонізує її внутрішній світ, сприяє покращенню або збереженню її здоров'я, позитивно впливає на фізичний, емоційний, інтелектуальний, соціальний, естетичний і духовний стан, а також допомагає опанувати певні знання, уміння та навички у школі.

Особливих дітей не завжди розуміє суспільство, але вони можуть прощати, змінювати себе і не мати у серці зла.
Ці діти заслуговують на те, щоб дорослі, наставники відкрили для них двері в красивий, веселковий навколишній світ, де панує безмежне добро, безмірна ласка, сердечна щирість.
І в першу чергу, педагог зобов’язаний вивести їх на дорогу щастя і гармонії, щоб вони жили у світі краси,
казки, гри, малюнка, музики, фантазії і творчості.
Кожній дитині з особливими освітніми потребами необхідна повага до особистості, прийняття її
індивідуальності й неповторності, забезпечення її подальшого повноцінного та гідного життя в суспільстві.

Дрібна моторика рук в поєднані з малюванням
Це покращення координації та точності рухів: Дрібна рухова координація допомагає контролювати рухи рук і пальців, що є основою для виконання точних завдань. Розвиток когнітивних навичок: Вправи на дрібну моторику сприяють розвитку мозку, стимулюючи нейронні зв'язки, які відповідають за мислення, пам'ять та увагу.

Будь-які обставини життя сьогодні важливо сприймати як квест: день прожили, поставили собі найвищий бал, подякували і йдемо далі. Та чи кожен так може?
Заняття «Резилентність – філософія здорового психічного життя» для вчителів інклюзивних класів та їх помічників, молодих педагогів.
