Наше містечко

Міський голова м.Вашківці

Перч Микола Партенійович

Коли мені доводиться розповідати про рідне місто Ващківці, завжди на думку спадають рядки із вірша поетеси- вашківчанки Зорі Колотило:

Місто моє в квітучім віночку,

Вашківці наші завжди молоді...

Так, це місто завжди у зелені, квітах, щедро зрошених бурхливим Черемошем, на правому березі якого воно розташувалося. Прикрашають його затишні, європейського стилю, котеджі, оточені квітами і садами. Хоч містечко і маленьке (входить в Асоціацію малих містУкраїни), однак є у ньому загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, школа-гімназія, районна лікарня, поліклініка, медичний коледж, цілий ряд приватних підприємств.

Та найбільшою цінністю і окрасою міста Вашківці є його люди - працьовиті, талановиті, творчі. Завдяки неповторній спадщині митця-орнаментиста, заслуженого майстра народної творчості Георгія Гараса, музей-садиба якого гостинно запрошує всіх бажаючих долучитися до цілющих джерел народної вишивки, м.Вашківці знають, без перебільшення, у всьому світі. Свідченням цього є записи у книзі відгуків.

А пісня "Черемшина", яка на легких крилах своєї мелодії облетіла весь світ, теж народилася у Вашківцях. ЇЇ авторами є В.Михайлюк та М.Юрійчук. Жили, творили у нашому містечку і поет, педагог І.Бажанський, поетеса З.Колотило. Вийшли із нашого містечка видатні вчені, науковці, громадські діячі.

А щоб переконатися, що всі вашківчани - творчі люди, приїжджайте до нас 13-14 січня, коли гуляє Вашківецька Переберія (Маланка). Це яскравий костюмований карнавал, участь у якому беруть малі, дорослі і люди похилого віку.

Про моє місто я можу розповідати довго, але завершу свою розповідь такою популярною сьогодні фразою: "Вашківці - це місто, де варто жити".

Вас вітає місто Вашківці.

Місто розташоване на правому березі річки Черемош, в передгір'ї Карпат.

Вашківці (до другої оловини XIX паралельна назва Васківці) місто районного підпорядкування. Розташовані на правому березі р. Черемошу, на залізниці й шосе, за 32 км на північний схід від м.Вижниця.

Населення — 7 тис. чоловік.

Міськраді підпорядковане також село Волока.

На території міста, в урочищах Монастирці, Руді і Білій Горі. виявлено залишки трьох слов’янських поселень поселень Черняхівської культури (II—VI століття). Рештки поселеним XIV століття знайдено в центрі міста, на лівому березіi річки Глибочок.

Назва міста походить від особового імені Васко. Перша письмова згадка про Восківці належить до 30-х років XV століття.

Місто має свій Прапор і Герб , що затверджені на сесії Вашківецької міської ради ХХУ сесії ХХІІІ скликання від 6 листопада 2001 року, автором яких є Сащук Олег Миколайович заступник директора Вашківецького медичного коледжу.

Автор : заступник директора Вашковецького медичного коледжу Сащук О.М.

Опис Герба міста Вашківці

Герб міста Вашківці складається з таких компонентів, а саме:

- герб має форму прямокутника;

- зверху по боках - вежі з будівлі гімназії, яка носить ім’я Івана Бажанського, а зверху по середині - обрис з будівлі медичного коледжу;

- орнамент - символізує творчість заслуженого майстра орнаменталіста Георгія Тараса;

- Аннина гора - святе місце християн;

- Символи старого дерев'яного моста через річку Черемош, який з'єднував Вашківці з Галичиною (символ єднання Буковини з Галичиною);

- Голова бика - символ землеробства на Буковині;

- Малиновий колір ( елемент з прапора);

- Вінок: права половина - черемшина, символ Вашківців пісня «Черемшина», яка облетіла всі куточки Землі, ліва половина - ліщина - найбільше її у Вашківцях;

- Суцвіття калини - символ Січових Стрільців України (без калини немає України);

- 1431 - рік заснування, перша письмова згадка про місто Вашківці;

- Символ міста - Вежа;

- -Жовто-блакитний колір - символи Державного Прапору України.